Ідея відкриття зоопарків у світі з’явилася ще в далекому минулому. Зумовлено це було тим, що люди здавна прагнули приручати диких тварин. Близько трьох тисяч років тому у Китайській імперії була зібрана невелика колекція тварин при імператорському дворі. Там намагалися навчити хижаків жити разом з людьми. Так вперше з’явилася така професія як приборкувачі диких тварин, пише сайт wroclaw.name.
Перші громадські зоопарки почали створюватися у дев’ятому столітті нашої ери. Згодом такі заклади стали традиційними для багатьох великих міст. Найбільшими у світі вважаються зоопарки в Сан-Дієго (штат Каліфорнія), Лондонський та Берлінський зоопарки.
У кожному польському місті є звіринці. Кожен із них має свою родзинку. До прикладу, у Лодзі можна побачити білих бенгальських тигрів. У Познані своїх гостей зустрічають гігантські черепахи. А у Гданську зоопарк розташований на території колишнього санаторію, то тут подейкують, що цілюще повітря корисне для дихальних шляхів. Що ж стосується зоопарку у Вроцлаві, то це найстаріший зоопарк країни.
Ідея міського голови
У 1863 році мер Вроцлава Юліус Ельвангер створив спеціальну робочу групу з питань будівництва у місті зоопарку. До цієї команди було запрошено найкращих будівельників, ветеринарів та європейських фахівців, які вже мали досвід у роботі звіринців.
Вже у 1864 році було прийнято остаточне рішення побудувати зоопарк на вулиці Врублевського, на віддаленій та безлюдній зоні у парку Щетницького. Створили одразу ж до нового туристичного об’єкта і місцевий маршрут на омнібусах (пасажирська карета, яку запрягали кіньми). За проєкт будівництва взявся архітектор Карл Людекке.
З моменту закладання першого каменю директором майбутнього зоопарку став лікар Франц Шлегель. 10 липня 1865 року він оголосив про завершення будівництва і про відкриття зоопарку у Вроцлаві. Відвідувачі мали змогу побачити на власні очі 189 тварин. Це були лані, лами, ведмеді, козулі, страуси, верблюди, вовки та зебра. Більшу частину звірів було отримано в подарунок від мешканців Вроцлава.
Звірі у зоопарку жили в сараях та стайнях. Це було зумовлено тим, що на облаштування звіринця не вистачало коштів. Але вже через кілька років на заклад чекало зростання популярності. Дохід від туристів дозволив розширити інфраструктуру та поповнити склад новими тваринами.
Заможні польські князі продовжували підтримувати звіринець своїми подарунками. Так у зоопарку з’явилися кабани, олені та навіть рись. Директор Франц Шлегель у 1873 році зробив покупку індійського слона, який коштував звіринцю 450 фунтів стерлінгів. Купили його за пожертви, які зібрали місцеві жителі. У 1875 в зоопарку проживало понад 800 видів тварин.
До речі, історію із покупкою слона у ті часи можна було порівняти з представленням відомого футболіста новим клубом. Коли Франц Шлегель прийняв таке рішення, то цим зацікавилася місцева преса. Спочатку у газетах висвітлювався маршрут, за яким прибуде слон до Вроцлава: він до Лондона плив кораблем, а потім потягом їхав через усю Європу. А далі була його презентація. Індійського слона на спеціальному візку із шістьма кіньми прокатали вулицями міста. Також містянам доручили позмагатися за право обрати ім’я для нового жителя звіринця. Назвали його Теодором.
Згодом Франц Шлегель оголосив про збір коштів на купівлю тигрів та гепардів. Крім цього, у зоопарку почали влаштовувати різного виду вистави. Навіть запрошували представників різних племен, які живуть далеко від цивілізації.
Катастрофа Першої світової війни
У 1882 році Франц Шлегель захворів та помер. Новим директором зоопарку став Герман Штехман, який продовжив справу свого попередника і почав стрімке розширення звіринця. Колекцію поповнили слонами та додали бегемотів і носорогів. З Ліверпуля була придбана горила.
Штехман був настільки відданий своїй справі, що заповів Вроцлавському зоопарку 38 тисяч марок. До того ж, за кошти Штехмана перебудували павільйони та придбали нових тварин. У 1900 році кількість тварин перевищила півтори тисячі.
У 1900 році новим керівником зоопарку було призначено Фрідріха Грабовського. Він продовжив ідею влаштовувати шоу екзотичних спільнот. Саме це приносило зоопарку хороший прибуток. Відомо, що в середньому вдень до зоопарку приходило понад 40 тисяч відвідувачів. Це був найпопулярніший за відвідуваністю звіринець на території Пруссії.
У 1914 році через Першу світову війну зоопарк почав занепадати. Розважальні програми також потрібно було призупинити. А з переходом війни в активну фазу взагалі закрили вроцлавський звіринець. Через це тварини перестали отримувати належне харчування, що призвело до смерті понад 90% з них. Тих, хто вижив, перевезли до інших зоопарків країни.
Після 1921 року Фрідріх Грабовський почав шукати можливості відновити зоопарк. До своєї мети він йшов цілих шість років. У 1927 році Грабовський знайшов спонсорів та отримав дозвіл від міської влади на відновлення звіринця. За кілька місяців до зоопарку було завезено 1850 тварин. 1 травня 1927 року Вроцлавський зоопарк офіційно відновив свою діяльність.
Перехід в управління міста
У 1929 році новим директором зоопарку став Ганс Гонігман. На засіданні спеціальної комісії було вирішено більшу частину акцій зоопарку передати у володіння міста. Як виявилося, це була погана ідея, адже на той час на Німеччину очікувала економічна криза. Згодом і політична ситуація негативно вплинула на роботу звіринця. Заходи, спрямовані проти євреїв, спричинили спад суспільного інтересу до відвідування зоопарку. Гонігман у 1934 році вирішив залишити свою посаду та емігрувати до Лондона.
Мартін Шлотт став черговим директором вроцлавського звіринця. За допомогою міського бюджету було розширено територію та переобладнано вольєри. Попри відсутність відвідувачів, було збільшено кількісний склад тварин, які, на жаль, загинули під час Другої світової війни.
Після капітуляції Вроцлава радянські солдати та місцеві мародери розграбували залишки зоопарку, а деяких тварин було вбито на м’ясо. Відомо, що активісти врятували приблизно 300 тварин, яких перевезли до Познані та Лодзі.
Відновлення роботи
Вже після війни польський уряд доклав усіх зусиль, аби допомогти Вроцлаву відновити роботу звіринця. Директором у 1947 році був призначений Кароль Лукашевич. Через рік зоопарк відновив свою роботу зі 150 тваринами. Далі Лукашевич попросив у влади дозволу на розширення території. Були відновлені і адміністративні будівлі.
У 1951 році Лукашевич запропонував відкрити океанаріум. Така ініціатива була з радістю підтримана персоналом підприємства. У тому ж році до зоопарку було завезено 130 видів риб. У 1952 році Кароль Лукашевич домовився про придбання зоопарком орангутангів. Згодом новими жителями звіринця стали носороги та жирафи.
У 1966 році Кароля Лукашевича на своїй посаді замінив Антоні Гуцвінські. Він віддав цій роботі 40 років. За період правління Гуцвінського у Вроцлавському зоопарку було запроваджено безліч цікавих інтерактивів. Також на національному телебаченні була запроваджена програма “З камерою серед тварин”, яка привабила туристів завітати до звіринця.
Також були встановлені вольєри з домашніми тваринами, які давали змогу відвідувачам погодувати та погладити їх. До 2006 року чисельність тварин у зоопарку сягала 5300 видів, а Гуцвінський з гордістю пішов на пенсію.
Справжнє сафарі
У 2006 році новим директором закладу став Радослав Ратайщак. За його правління зоопарк почали модернізовувати. Був відкритий новий акваріум для тюленів, острови лемурів та будиночок для метеликів. У 2010 році була створена копія острова Мадагаскар, де була представлена його флора та фауна.
У 2012 році була відкрита локація Сахара. Там були представлені дикі тварини Африки. Відвідувачам запропонували до цієї локації їздити на спеціальному автомобілі, який використовують на континенті під час сафарі. На щастя, у Вроцлавському зоопарку у тварин не стріляють.