Біолог доктор Томаш Стшала розробляє й впроваджує модель захисту рідкісних видів тварин поза межами природного середовища, співпрацюючи з Вроцлавським зоопарком. Чи ми втратимо біорізноманіття, яке є сьогодні? Чи вдасться зупинити процес вимирання рідкісних видів тварин? Як ситуація складається у Вроцлаві? Відповідаємо на wroclaw.name.
Як зоопарк бере участь у збереженні тварин
Вроцлавський зоопарк є найстарішим і найвідомішим у Польщі, а також одним із 5 найліпших у Європі. Тут проживає близько 12 тисяч тварин, а це понад 1100 різних видів, хоча починалось усе в 1865 році з маленького зоосаду. Тепер же зоопарк Вроцлава є найбільшою туристичною пам’яткою країни.
Ми вже писали про історію Вроцлавського зоопарку тут, а в цій статті лише поговоримо про те, як він рятує тварин, які є під загрозою зникнення. Серед них, зокрема, гієноподібний собака, комодські варани, окапі, африканські пінгвіни, фенеки, ламантини. Відвідувачі, які купують спеціальний квиток (трохи дорожчий за звичайний) фактично підтримують цю програму зі збереження рідкісних тварин, бо отримані гроші якраз ідуть на їх порятунок.
У 2021 році Вроцлавський зоопарк і Фонд DODO зібрали 656 000 злотих для збереження видів тварин, які зникають. Заклад підтримав 40 проєктів з усього світу, надаючи кошти на порятунок таких тварин, як пінгвіни, тигри, лемури та інші. Зміни в кліматі, втрата біорізноманіття є великим викликом, а підтримка таких ініціатив стає важливою для боротьби з наслідками цих проблем. До слова, у 2020 році Вроцлавський зоопарк і згаданий фонд пожертвували 615 тисяч злотих на збереження видів, які є на межі зникнення, а у 2019 році – 580 тисяч.
Отже, зоопарк у Вроцлаві взяв на себе зобов’язання зберігати в природному середовищі види, які зникають. Заклад підтримує програми безпеки, направляє співробітників на рятувальні операції, проводить просвітницьку діяльність. Вроцлавський зоопарк є акредитованим членом Всесвітньої та Європейської асоціації зоопарків і співпрацює з Міжнародним союзом охорони природи.
Про проєкт
Охорона тварин поза природним середовищем (або, як ще кажуть, ex-situ) має чітку мету – підтримувати племінну популяцію штучним чином доти, доки не стане можливим переселити тварин туди, де вони живуть зазвичай.
Для успішного розведення й повернення в природу в майбутньому, ключовим моментом є відбір особин для заснування популяції. Сьогодні завдяки новітнім методам молекулярної біології реально визначити рівень мінливості диких популяцій і, враховуючи отриману інформацію, відібрати тварин для розведення так, щоб вони представляли максимально широкий спектр цієї мінливості.
Отже, проєкт має на меті підготувати й провести процес встановлення та підтримки розмноження ex-situ. При цьому обрано лаоського скельного щура (Laonastes aenigmamus) – вид тварин, який є під загрозою зникнення. Коли проєкт реалізовували (про нього писали у 2018 році на сайті wroclaw.pl), то збирали й обробляли генетичні дані, необхідні для належного проведення експерименту. Потім підбирали індивідуальну схему парування таким чином, щоб підтримати максимальний рівень біорізноманіття.
Роль ученого Томаша Стшали та партнерів
І тут якраз варто згадати ключових героїв – тих, хто своїми розробками сприяв збереженню рідкісних видів тварин. А це біолог Томаш Стшала та Вроцлавський природничий університет (UPWr). Спільні дослідження, публікація їх результатів також зробили важливий внесок у навколишнє середовище, це вже не кажучи про внесок у науку і викладацьку діяльність вищого навчального закладу.
Реалізація проєкту стала також корисним нововведенням для підсилення інтересу до зоопарку з боку відвідувачів. Ну а збереження описаного вище виду – це найголовніша мета і, можна сказати, місія проєкту. Співпрацюючи з партнерським підприємством, Томаш Стшала знайшов деякі рішення, пов’язані з молекулярною біологією, своєю профільною галуззю науки. Це був важливий досвід, який може бути використаний у подальших зусиллях зберегти види тварин, які зникають.
На сторінці в робочій соцмережі Linkedin Томаш Стшала пояснює, що хоче застосувати засоби молекулярної біології у природному середовищі й поза ним. Також вроцлавського розробника цікавлять нові методи секвенування геному та їх впровадження в молекулярну екологію і молекулярну систематику.
Примітка. Секвенування геному – це процес визначення послідовності нуклеотидів у ДНК або РНК молекулі. Цей процес дозволяє отримати інформацію про генетичний код організму й визначити послідовність його геному. Секвенування геному важливе для багатьох галузей науки, включаючи генетику, молекулярну біологію, медицину та еволюційну біологію.
Отже, усвідомлюючи масштаби проблеми втрати біорізноманіття, вроцлавські активісти не просто поставили мету протидіяти цьому, а ще й займаються розробками, які допомагають робити це ефективніше. А як ви оцінюєте таку ініціативу? Чи достатньо зусиль докладають науковці? Якщо ви пройшли за посиланням з Фейсбуку, напишіть свою думку в коментарі.
