Вперше термін “електрика” було введено англійським фізиком Вільямом Гілбертом у 1600 році, який вивчав магнітні та електричні явища. Колишній президент Сполучених Штатів Америки Бенджамін Франклін провів експеримент з повітряним змієм у 1752 році, що підтвердив електричну природу блискавки. А у 1780 році Луїджі Гальвані спостерігав за м’язовими скороченнями жаб під впливом електричних розрядів, пише сайт wroclaw.name.
Розглядати електрику як галузь споживання розпочали лише у XIX столітті. Алессандро Вольта у 1800 році винайшов першу електричну батарею. Через 20 років Ганс Крістіан Ерстед відкрив електромагнетизм, а у 1831 році Майкл Фарадей відкрив електромагнітну індукцію, що стало основою для створення генераторів електроенергії.
У 1878 році Томас Едісон відкрив першу електростанцію в Нью-Йорку. Для цього він використав парові двигуни. Через чотири роки електростанція Едісона почала виробляти електроенергію для освітлення вулиць та будинків. Дослідник Нікола Тесла розробив індукційний двигун, який дозволив передавати електроенергію на великі відстані. А у 1895 році було запущено першу гідроелектростанцію на Ніагарському водоспаді.
Енергетика у Польщі
Розвиток електроенергетики в Польщі почався в кінці XIX та на початку XX століття. У 1903 році у Варшаві була побудована перша електростанція на території сучасної Польщі. Працювала вона на вугіллі й забезпечувала значну частину міста. Через два роки електростанція з’явилася у Кракові. Місто одразу ж почало модернізацію інфраструктури. У 1907 році побудували електростанцію у Лодзі. Місто було важливим промисловим центром, а поява електроенергії мала прискорити процес урбанізації міста.
Перша світова війна трохи відкинула розвиток енергетичної інфраструктури. У багатьох містах влада вирішила відкласти модернізацію енергосистеми, побоюючись, що її пошкодять під час військових дій. Повернулися до будівництва нових електростанцій лише у 20-х роках минулого століття.
У 1927 році у місті Скерневиці була введена в експлуатацію перша гідроелектростанція у Польщі. Її потужності вистачало для того, аби забезпечити населення та промисловість міста електроенергією. У 1928 році побудували електростанцію у Вроцлаві (хоча потреби населення забезпечувала стара станція, яку побудували у 1901 році). Ця подія стала найважливішою у ті часи для розвитку усього промислового Сілезького регіону.
Початок будівництва
Про початок будівництва теплоелектростанції у Вроцлаві почали говорити в кінці XIX століття. У 1896 році почалися проєктні роботи. Фахівці провели дослідження і вирішили, що територія на річці Одра буде найкращим місцем для електростанції. Бургомістр Георг Бендер розпочав процедуру з викупу землі у мисливського товариства. Роботи розпочалися у 1900 році. Вже через рік було запущено в експлуатацію невеличкий електрогенератор, який надав місту першу теплову енергію.
Така потужність могла задовольнити мешканців міста, але не промисловість. Поступово попит на електроенергію почав зростати і з боку населення. Вроцлавська ТЕЦ не встигала виробляти достатньої кількості енергії, через що у місті розпочалися перебої зі світлом.
Влада вирішила, що до старої станції треба буде добудувати новітнішу і потужнішу. Звичайно ж, процес будівництва почали вже після Першої світової війни. Перебудували її у 1928 році, а через два роки модернізували, завдяки чому вона могла виробляти електроенергію для промисловості.
Друга світова війна
На початку війни теплоелектростанція у Вроцлаві мала проблеми з обладнанням. Причиною стало те, що техніка просто відпрацювала свій ресурс, а замінити її не було часу, бо вже рік як йшла війна. Внаслідок цього потужність ТЕЦ знизилася майже на 30%.
У січні 1945 року Вроцлав вперше був обстріляний авіабомбами. Згодом радянська армія прорвала лінію оборони та увійшла до міста. На його території розпочалися запеклі бої, які призвели до катастрофічних руйнувань. У результаті активних бойових дій було пошкоджено 60% електростанції. Знищили майже 70% розподільної мережі, а вуличне освітлення було спалено повністю.
Після обстеження електростанції було виявлено, що повністю зруйновані були димові труби, мережа водопроводів та парогенератор. Потужність електростанції впала до критичних показників. Після війни вона могла задовольнити потреби лише 5% міста.
Реконструкція та експлуатація
У липні 1945 року міська рада Вроцлава розпочала підготовку до реконструкції електростанції. З офіційним візитом до міста прибув і міністр з питань відновлення територій Владислав Гомулка. Вже після зими розпочалися ремонтні роботи. Спочатку відремонтували димар, а потім почали відновлювати всі інші елементи.
Зрозуміло було, що після війни у місті значно зростуть потреби на електроенергію. Вже у 1950 році електростанцію модернізували та трансформували її у теплову. Через дев’ять років по новозбудованій магістралі пішло перше тепло. Але й цього було мало. Місто Вроцлав почало розширюватися та розвиватися у сфері промисловості. Через це міська влада ухвалила будівництво ще однієї теплоелектростанції. Наприкінці 1960-х років минулого століття проєкт схвалило вище керівництво держави і затвердили проєкт будівництва, який поділявся на три етапи.
Перший період розпочали у 1967 році. Спочатку було введено в експлуатацію два водогрійні котли, теплоблок з помпами та резервно-пусковий теплообмінник. Це дало можливість розвинути потужність електросистеми у Вроцлаві на 81 МВт. На всі роботи було витрачено п’ять років.
З 1972 року продовжили модернізацію нової теплоелектростанції. Добудували причал для розвантаження вугілля з барж, склад та залізобетонну трубу висотою 120 метрів. В експлуатацію ввели ще два водогрійні котли, які давали теплову потужність 140 МВт кожен. До завершення третього етапу нова електростанція виробляла потужність у 1154 МВт тепла та 259 МВт електроенергії.
Чергова модернізація і приватизація
У 90-х роках минулого століття підприємство потрібно було модернізувати через норми захисту навколишнього середовища. Вже почали з’являтися вимоги європейських стандартів. Оновлювати потрібно було й обладнання, адже цього вимагала комп’ютеризація.
У липні 1997 року Вроцлав зазнав повені. Затопило й теплоелектростанцію, яка частково вийшла з ладу. На ліквідацію наслідків стихії було направлено всі спецслужби міста та Сілезького району. Підприємство дуже швидко повернулося до стандартного режиму роботи.
У 1999 році польський уряд вирішив запустити процес приватизації. 26 вересня утворилася компанія Zespół Elektrociepłowni Wrocławskich KOGENERACJA S.A., яка і стала власником акцій теплоелектростанції. У 2000 році компанія вперше виставила на продаж акції.
Акції були розподілені між компаніями EDF Polska S.A., EDF International S.A., EDF Investment III B.V. Також кілька відсотків мали відкриті пенсійні фонди OFE PZU Złota Jesień, OFE ING, Aviva OFE.
У 2017 році компанія PGE Polska Grupa Energetyczna S.A. стала володарем більшості акцій вроцлавської теплоелектростанції. На Польській біржі їм вдалося придбати 50,01% акцій. Це компанія, яку контролює Державна скарбниця Польщі.