Промисловість є провідною галуззю економіки, вона об’єднує підприємства, що виробляють машини, обладнання, знаряддя праці тощо. Розвитку промисловості сприяло виникнення капіталізму з конкурентним ринком. Промисловий переворот, який спричинив впровадження у виробництво механізмів та робочих машин, змінив світ. Нові інженерні рішення замінили ручну працю людей та сприяли створенню машинобудівної галузі. У ХІХ столітті Вроцлав став провідним індустріальним містом, пише сайт wroclaw.name.
Історія Linke-Hofmann-Busch до Першої світової війни
Промислова компанія Linke-Hofmann-Busch була заснована у Бреслау як машинобудівне підприємство для виробництва локомотивів та рухомих складових. До того вона займалась колісним бізнесом, який Готфрід Лінке розпочав у 1830-х роках. Колеса виготовляли для повозок, екіпажів, млинів та парових машин. Оскільки компанія мала власне чавунно-ливарне виробництво, вона стала спроможною виготовляти комплектувальні деталі для гірничо-металургійних й цукрових заводів, ткацьких й паперових фабрик. З 1839 року виробнича установа почала виготовляти вагони для вугільно-промислової галузі та парові котли. У 1844 році підприємство Готфріда Лінке стало найбільшим постачальником рухомих складових для місцевої залізниці.
Впродовж історії назви компанії змінювались, оскільки бізнес розширявся та поглинав інші промислові підприємства. У 1856 році індустрія Лінке поглинула найбільший конкурентний завод та розширила виробництво й почала випускати деталі для пожежних машин. У 1860 році компанія займалась паровозобудуванням і швидко розширялась. Довелося шукати нове місце для майстерень та цехів і підприємство перенесли на західну сторону Бреслау. У 1875 році компанія була лідером у виробництві гвинтів, гайок, заклепок та інших деталей з заліза. Впродовж 1876-1897-х років фірма розвивалась та періодично змінювала назви. У 1912 році вже потужна корпорація отримала королівську нагороду Пруссії за промислові досягнення. У 1913 році з’явилася нова назва Linke-Hofmann-Werke.
Перша світова війна і будівництво літаків
Під час Першої світової війни зросла потреба воєнної авіації, тому Linke-Hofmann-Werke стала однією з тих багатьох компаній, які долучились до виготовлення літаків. Варто відзначити, що досвіду проєктування аеропланів підприємство не мало. Назву знову змінили на Linke-Hofmann-Busch і завод почав займатися ремонтом літаків, за ліцензіями інших компаній. У 1916 році фірма отримала контракт на будівництво чотиримоторного важкого бомбардувальника. Були створені перші два зразки нетрадиційного дизайну. Головною особливістю був фюзеляж великого об’єму та складної “китоподібної” конструкції. Крім того, хвостове покриття целоном, який під час зміни погоди розтягувався або стискався, заважало балансуванню літака. Попри фінансову спроможність впровадження нового дизайну та технологій, усі технічні характеристики виявилися незадовільними. Бомбардувальники довгий час вдосконалювали, проте, війна закінчилась до початку серійного виробництва.
Після закінчення війни у 1918 році, підприємство намагалося перекваліфікуватися на виготовлення пасажирських та транспортних літаків, однак наміри не вдалося реалізувати. Союзна комісія побоювалась, що під виглядом авіалайнерів будуть проєктувати воєнні бомбардувальники й не дала згоду.
Розвиток та занепад Linke-Hofmann-Busch
Після Першої світової війни завод фокусувався на виробництві залізничних локомотивів, трамваїв, тракторів та тягачів. Через економічну кризу, яка виникла після війни, промислові підприємства не мали достатньо замовлень та почали закриватися, а Linke-Hofmann-Busch почала їх скуповувати й більше розширятись. До її складу входили вугільні шахти та металургійні заводи, які виробляли сировину для інших підприємств та забезпечували їх вугіллям, тому бізнес був прибутковим. У 1923 році назва змінилась на Linke-Hofmann-Werke, а кількість робітників сягала понад 50 тисяч. У 1926 році компанія стала називатися Linke-Hofmann-Busch-Werke. У 1929 році фірма отримала квоту на будівництво вагонів, автобусів та вантажівок, а локомотиви випускати перестали.
У 1930-х роках завод перейшов на мілітаризовану техніку та випускав автотехніку для Вермахту. У 1936 році підприємство отримало замовлення на випуск гусеничних транспортерів-тягачів для буксування важких гаубиць та пошкоджених танків. Під час Другої Світової війни установа виготовляла рухомі елементи для ракет Фау-2. Перед приходом у Бреслау радянської армії, у 1944 році завод перенесли у Зальцгіттер. Після війни виробництво було відновлене та сфокусоване на виготовленні локомотивів. До 1973 року їх було випущено 83 одиниці. Після 1973 року підприємство виготовляло трамваї та вагони для залізниці й метрополітену.
Залишки заводу у Вроцлаві під час воєнних дій Другої світової війни були зруйновані, а потім підприємство відбудували під назвою Pafawag.
У 1953 році він виготовив перший повоєнний електротяг. Наприкінці 1990-х років у підприємства зменшилось виробництво через брак замовлень. У 1997 році компанія була викуплена та увійшла до складу групи Bombardier. Назва Linke-Hofmann-Werke перестала використовуватися у 2009 році. Завод виробляє локомотиви й інші рухомі компоненти, у 2015 році отримав контракт на будівництво цеху, де будуть виготовляти потяги для німецької залізниці.
Вроцлав залишається потужним економічним центром. На його околицях процвітають машинобудівна, автомобільна, авіаційна, хімічна, фармацевтична та інші види промисловості.