Нижня Сілезія – один із лідерів Польщі за кількістю нелегальних сміттєзвалищ. Ця проблема є своєрідним багажем минулого, коли люди особливо не задумувались над наслідками своїх дій і викидали сміття прямо на вулицю. Приблизно так, але трохи хитріше діє дехто з наших сучасників, хоча й ризикує отримати штраф. А що наші пращури робили з відходами в давнину? Занурюємось в історію далі на wroclaw.name.
Ситуація у давній Європі та світі
По суті, люди давно поводяться недалекоглядно зі сміттям. Поговорімо, що відомо в цьому плані про наших нижньосілезьких пращурів і географічних сусідів.
Проблема зі сміттям стала нагальною, коли люди почали збиратися великими групами. Більші племена відмовлялись від кочового способу життя й обирали осілий. Це вже вимагало відповідального ставлення до сміття, адже в населених пунктах воно б дуже заважало.
Археологічні знахідки показали, що наші пращури смітили відтоді, відколи існує людство. Щоправда, відходи були іншими, – замість обгорток, банок, пакетів, брухту були здебільшого залишки їжі, попіл, фекалії, використані та пошкоджені побутові предмети.
У Месопотамії та Єгипті сміття викидали в ями за межами міст. Перші аналоги нинішніх сміттєзвалищ були створені на Криті. Мешканці острова вирили спеціальні ями для відходів, а потім засипали товстим шаром землі. 
У стародавньому місті Афіни влада наказала, щоб громадяни викидали сміття якомога далі від міста – спеціальні місця були десь на відстані 1,5 кілометра від нього.
Також цікаво придумали римляни. Кожного жителя зобов’язували підтримувати територію своїх володінь у належному стані, а сміття дозволяли викидати в каналізаційну систему. Саме в Римі та підконтрольній йому імперії вперше з’явились ті, хто відповідав за вивіз сміття.
Нижня Сілезія і Вроцлав
Основні проблеми почались у середні віки. Тоді в містах розводили свиней та іншу худобу, помиї виливали прямо на вулиці. Про утилізацію сміття задумались, як і в решті територій, коли спалахнули епідемії. Аж під кінець Середньовіччя в побутових відходах стали вбачати смертельну небезпеку.
У Вроцлаві сміття викидали на вулиці приблизно до середини 19 століття. Міські служби стали прибирати вулиці, але цього було недостатньо для забезпечення чистоти та гігієни. Організовані міські сміттєзвалища, управління відходами з`явились у 20 столітті, а відносно недавно було запроваджено систему сортування сміття.
Коли назріли зміни
Найбільше конкретної інформації збереглося про відносно недавній час – кінець 19–початок 20 століття. У той час тут проживало пів мільйона людей, тому кількість сміття була досить великою. А от система збору відходів ще не була злагодженою. Вона була зумовлена традиціями й правовими нормами, які вже не відповідали поточним потребам. Ось приклад.
На початку 20 століття муніципалітет Вроцлава мусив підкорятися постанові від 22 травня 1744 року, де говорилось, що він зобов’язаний вивозити відходи від прибирання вулиць і приватних ділянок за власний кошт. Проте цей закон не поширювався на відходи з виробництва ремісничих майстерень. Тоді кількість утвореного сміття стала такою, що міська влада мусила збирати сміття чотири рази на тиждень. У більшості інших міст цим займались приватні компанії або питання вирішувалось якось по-іншому.
Використання відходів як добрива
У кінці 19 ст. проблема з органічним сміттям частково вирішилась сама по собі. Його вивозили за межі Вроцлава, а потім продавали селянам як добриво для полів і городів. Однак з часом попит на такі добрива зменшився, у той час як кількість мешканців Вроцлава збільшилась. Річ у тім, що до органічних відходів часто потрапляли неорганічні – різні одноразові товари масового використання, які завдавали шкоди землі й тваринам, якщо потрапляли в корм. Також з’явилися штучні добрива.
У 1908 році назріли деякі зміни. З’явились правила, які регулювали методи зберігання відходів власниками майна, там були вказані розмір, форма і місткість відер, призначених для утилізації відходів, а також час, коли їх мали вивозити.
За підрахунками влади Вроцлава, сміття тоді складалося на 60 % з попелу, на 25 % із залишків їжі та на 15 % з інших відходів (папір, тканини, брухт і кераміка зі склом). Оскільки система збору сміття була примітивною, потрібно було придумати метод сортування. Тому було розглянуто таку ідею – розділивши сміття на органічне та неорганічне, вивезти частину, яка годилась для компостування, водним шляхом за межі міста. Також розглядалась можливість будівництва сміттєспалювального заводу.
Органічне сміття мало більший попит під час польових робіт, а в іншу частину року, купи зростали, викликаючи певні проблеми, серед яких неприємний запах був далеко не найбільшою загрозою.
Сміттєзвалища та баки у Вроцлаві початку 20 століття
У 1920 році Вроцлав, як і деякі інші міста, використовував для збору сміття спеціальні криті транспортні засоби системи Шефера. Центрального сміттєзвалища в місті довгий час не було. Але навколо Вроцлава існувало багато місць, куди звозили відходи з різних населених пунктів, переважно Нижньої Сілезії. Ділянки частіше були муніципальними, ніж приватними. Нерідко сміттям засипали закинуті кар’єри, ставки, болотисті місця. Принаймні до 1930-х років кількість і розташування сміттєвих баків сильно змінювались залежно від різних чинників.
