Першими замки почали будувати у Стародавньому Єгипті. Більшість із цих будівель були призначені для захисту міст. Згодом у кожному замку організовували релігійні центри через те, що замки в Єгипті розташовувалися на пагорбах, а люди вважали, що так вони були ближчими до богів, пише сайт wroclaw.name.
У 950 році нашої ери у Франції побудували замок Château de Doué-la-Fontaine. Це була перша оборонна споруда з каменю. Цей замок кардинально змінив хід більшості війн, адже такий досвід почали переймати й інші країни. Для завоювання міст потрібно було винаходити новий вид зброї, а кількаденні збройні конфлікти переростали в кількамісячні війни.
У Польщі в Х столітті була зведена фортеця Гродище в Гнєзно. На відміну від французької кам’яної, вона була дерев’яною. Але тоді місто Гнєзно було політичним центром польської держави й потребувало оборонної будівлі, де згодом була розміщена регулярна армія.
Відомий для Вроцлава Мешко І у Кракові побудував Вавельську фортецю. Вона спочатку також була дерев’яною, але згодом перетворилася на кам’яний замок. Вавельську фортецю згодом перетворили на резиденцію польських князів.
Вроцлавська фортеця
Перші історичні згадки про Лесницький замок датуються 1132 роком. Відомо, що на місці теперішнього замку була побудована дерев’яна оборонна фортеця, яка була знищена під час перших військових дій у місті. Згодом фортецю кілька разів відновлювали, але вороги завжди мали до неї доступ, і вона постійно зазнавала руйнувань.
Вже ближче до початку XIII століття князь Болеслав І Високий все ж таки зміг відновити фортецю, яка стала його резиденцією. До речі, Болеслав І Високий був дуже цікавим політиком для всієї Польщі. Його навіть вигнали з Польщі, і він мусив шукати прихистку в Німеччині. Але після смерті батька Болеслав І став герцогом Нижньої Сілезії. До його володінь увійшли міста Вроцлав, Ополе, Ратибор, Глогув і Легниця.
Повертаючись до фортеці, яку відбудував Болеслав І Високий, зазначимо, що саме в цій будівлі він помер 8 грудня 1201 року. За історичними довідками, Болеславу І Високому стало зле напередодні, а на ранок уже оголосили, що у своїй резиденції князь помер.
Згідно із заповітом, Болеслав І Високий заповів усе своє майно сину Генріху І Бородатому. Той перейняв усі володіння, окрім фортеці. Існує дві версії, чому Генріх І не хотів селитися в маєтку батька. За офіційною версією, новий князь Сілезії спочатку обрав собі за резиденцію інший маєток. А ось за легендою, Генріх І Бородатий вірив у потойбічні сили й був переконаний, що в будинку оселився дух батька.
Поява кам’яного замку
Деякі історики все ж таки запевняють, що дерев’яну фортецю в кам’яну перебудував ще Болеслав І Високий. Щоправда, мурований замок вперше згадується у 1271 році. Невідомо, чи його таким збудував Болеслав І Високий, який помер у 1201 році, або ж його син Генріх І Бородатий, який раптово помер у 1238 році. Замок продовжував належати сім’ї Сілезьких П’ястів, тож його міг перебудувати будь-хто із родини.
Лише після смерті Генріха VI Доброго, який вважається останнім князем Вроцлава, замок та герцогство перейшли у володіння Королівства Богемія. До 1339 року замок був у володінні чеського короля Яна І Сліпого. Той вирішив продати селище Лесницю вроцлавському міщанину Гиско де Ресте. Останній, придбавши ціле село, зробив із замку власну садибу.
Згодом замок був приватним будинком кількох заможних чехів. Після Гиско де Ресте замок купили брати фон Сіттени, потім він перейшов у володіння Петера Рігера, а останнім приватним власником замку став Ніколаус Клетенфорф. Враховуючи те, що замок був у вільному доступі для будь-якої добре оснащеної армії, його як оборонний об’єкт ніхто не використовував.
Перше серйозне руйнування
У 1412 році вроцлавський патрицій Міхаель Банке придбав садибу і з дозволу короля спорудив там новий оборонний замок. Він був схожий на всі оборонні об’єкти того часу: навколо нього був виритий рів, а будівлі були оснащені оглядовими вежами. Проте у 1428 році війська гуситів зруйнували замок під час нападу на Вроцлав.
Виявилося, що замок не зміг виконувати функції оборонного об’єкта. Його почали відновлювати та знову використовувати як головну будівлю Нижньої Сілезії. Відомо, що у 1459 році міщани Вроцлава самі знищили замок через побоювання, що він не встоїть перед військами Їржі з Подєбрад, які на той час наступали на землі Сілезії.
Головну резиденцію міста було перенесено, а замок, у напівзруйнованому стані, залишився опустілим.
Понад 100 років без замку
У 1494 році замок перейшов у власність родини фон Гьорніг. Точніше, залишки замку. Лише у 1610 році Генріх фон Гьорніг побудував на місці старого замку родинну садибу. Її не використовували як оборонний об’єкт, але у 1633 році вона все одно була знищена під час Тридцятилітньої війни.
У XVII столітті місцеві жителі знову згадали про дух Болеслава І Високого. Причиною було те, що будь-яка будівля на цьому місці знищувалася. Місцеві казали, що Болеслав І не може змиритися з тим, що сімейна резиденція перейшла у володіння інших родин.
Але після 1651 року замок дивом оминали лиха. Спочатку Горацій фон Форно його відреставрував, а згодом замок викупив орден хрестоносців з червоною зіркою.
Стояв до Другої світової війни
У XVIII столітті архітектор Крістоф Хакнер перебудував замок у стилі бароко. Згодом там поселилися французькі та баварські війська. Замок змінював своїх власників, але пережив усі військові дії, які оточували Вроцлав.
Вже у XIX столітті маєток придбав Карл фон Виліх і Лоттум, який офіційно повідомив, що замок тепер є частиною його родинної ординації. Так замок переходив з покоління до покоління аж до початку Другої світової війни. У 1944 році Людольф фон Виліх і Лоттум, останній власник замку, помер, не залишивши після себе нащадків.
Замок піддався розграбуванню. Здебільшого це робила радянська армія, яка просувалася вглиб Польщі, відтісняючи німецьку армію. Хоча тут треба зауважити, що сама будівля вціліла і руйнувань не зазнала.
Польща почала відбудову
Першим на занедбану культурну спадщину Вроцлава звернув увагу політик Владислав Гомулка. Він загалом був прихильником того, щоб відбудувати в найкоротші терміни весь Вроцлав та Нижню Сілезію. Звичайно, будівля замку не була в першій черзі на реставрацію. Територію закрили до кращих часів, оскільки реконструкцію могли планувати лише на початок 60-х років минулого століття.
За цей час замок зазнав кількох пожеж. Це сталося через те, що там оселялися безхатьки, які не дуже дбали про протипожежну безпеку. Найбільша така пожежа виникла у 1953 році. Тоді міська влада вирішила повністю закрити об’єкт і розпочати там ремонтні роботи.
Вже у 1963 році будівлю Лесницького замку відремонтували. Усі наслідки пожежі були усунені. Водночас будівля зазнала інтер’єрних змін. У підсумку замок був переобладнаний під міський будинок культури. Вже у 70-ті роки розпочався ремонт підвалів та казематів. Згодом Лесницький замок усе ж облаштували як історичний об’єкт культурної спадщини Польщі та перетворили на туристичну локацію.
Трохи містики
Крім того, що в замку гуляє душа Болеслава І, місцеві жителі також вірили в те, що в замку назавжди оселилася душа колишнього мера Горація фон Форно, який наказав убити селян, які протестували проти ліквідації церкви.
Місцеві вірили, що душі померлих селян, опинившись біля Бога, попросили Його залишити душу Горація фон Форно на землі, аби він не зміг знайти спокій. Цим вроцлавці пояснювали всі невдачі, що відбувалися навколо замку.