У Нижній Сілезії є своя Тоскана. Якщо відвідати Італію може не кожен, то приїхати на екскурсію до млина Завадка цілком доступно для вроцлав’ян. Історична споруда гостинно запрошує більше дізнатись про історію млинарства, знаряддя, яким користувались мірошники в регіоні та гарно провести час. Млин Завадка спорудили в 19 столітті на річці Тиха Вода, яка раніше приводила в рух водяне коло. Він працював до 1993, а в сучасності виконує роль музею, пише wroclaw.name.
Історична будівля
В давнину в Нижній Сілезії діяв не один вітряний млин. Втім, лише Завадка зберігся до сучасності у своєму первісному вигляді. Млин зумів пережити пів століття. Споруда була збудована Броніславом Цинарським у 1962 році. Млин продовжував працювати до 1993 року та активно виготовляв борошно.
Завадка розташований за 700 м від велодоріжки “Мальовничі передгірські стежки”. Споруду не просто так називають відкритим музеєм техніки. Власник радо розповідає відвідувачам історію млина та про те як він працював в давнину. Млин демонструє відвідувачам чимало приладів та машин, які використовувались майстрами для обробки зерна.
Споруда розташована у Сьородському повіті, село Завадка. Це відома в тутешніх околицях цікавинка для туристів, пам’ятка агротуристичного господарства. Млин належить Анні та Пьотру Зонненбергам. Споруда розташована на території розміром шість гектарів. Тут туристи можуть гарно відпочити на мальовничій природі та поєднати активний відпочинок з екскурсією на млин Завадка.
Агротуристична ферма “Млин Завадка” від початку створення популяризує давню та сучасну культуру серед молоді та школярів. Активно організовуються поїздки для дітей з дитсадків та шкіл. Наприклад, цікавою програмою є “Від зерна до короваю” для дошкільнят та “Сільська олімпіада” для учнів шкіл. Такі заходи несуть спортивний та освітній характер.
Екскурсії мають на меті не лише познайомити молодь з історією млина Завадка, але й зі старим селом. Навчатись завжди цікавіше не з книжок, а на природі, за розвагами. Освітня програма не лише розповідає дітям про те, як виготовляється борошно, які є види злаків, але й дозволяє активно відпочивати, оздоровлюватись на свіжому повітрі та на місцевих спортивних атракціонах.
Територія млина Завадка може вмістити до двохсот людей. Окрім того, що там чимало різноманітних активностей, не менш цікавими є ставок та Острів кохання, ігровий майданчик для дітей. Дорослих розміщують у стильних готельних номерах. У будівлі млина Завадка є також банкетний зал на 120 осіб. Інтер’єр закладу підійде як для весіль та різних святкувань, так і для конференцій, корпоративів чи навчання.
Гості мають змогу посмакувати автентичними польськими стравами, м’ясними продуктами власного виробництва. Також популярними серед гостей є закриті заходи. Власники радо зустрічають відвідувачів та можуть одночасно обслуговувати від 20 до 1000 гостей.
Коли не стало мельників
У сучасній Нижній Сілезії чимало виробничих процесів автоматизуються. Так, для виробництва борошна вже не потрібно стільки людських сил, як було раніше. Колись в Нижній Сілезії було чимало мельників, чого не можна сказати про сучасність. Так, у 1993 році перестав працювати й млин Завадка. Згодом молоти борошно на млині почав любитель року Пьотр Зонненберг із дружиною. Ця сім’я також є власницею історичної споруди.
Подружжя займається музикою, виховує дітей та охоче демонструє гостям як колись працював млин. Сім’я довго мріяла про зміни у своєму житті. У 2014 бажання Зонненбергів таки стало реальністю. Вони отримали змогу переїхати з міста в село Завадка.
Пан Пьотр є затятим любителем рок-н-ролу. Власник млина пригадує, що десять років присвятив роботі у популярному музичному клубі “Rocker”, що у Вроцлаві. Нічне життя припинило влаштовувати Зонненберга. Він вирішив переїхати у сільську місцевість та зосередитись більше на природі.
Пьотр продовжує займатись музикою, але вже в іншій атмосфері та за інших обставин. Зонненберг пригадує, що рішення перебратись до Завадки не було простим, адже у сім’ї також є діти. Та музикант певний, що інколи варто ризикувати. Дружина Анна підтримала чоловіка у рішенні перебратись із міста.
Сім’я пригадує про ту велику кількість роботи, яку вони зуміли втілити. Ремонт млина тривав 17 років. Зонненберги робили все своїми руками. Навіть коли в них не було грошей на спеціальну машину для обробки цегли, Анна та Пьотр робили це самотужки. Поступово вдалось досягти бажаного результату.
Востаннє сім’я Зонненбергів молола зерно на млині Завадка ще у 1995 році. В сучасності споруда є музеєм, який люблять відвідувати як діти, так і дорослі. Анна та Пьотр намагаються урізноманітнювати типові екскурсії на млин Завадка. До пізнавальної та навчальної частини додається й екологічне виховання. Місцеві жителі також гарно відгукуються про екскурсії. Діти дізнаються як у давнину виготовлялось борошно. Це важливо, адже млин є частиною місцевої історії.
Анна Зонненберг відкрила в собі талант завдяки екскурсіям на млин. Жінка, як виявилось, вміє гарно та доступно пояснювати все школярам. Анна знаходить підтвердження цим словам кожного разу, коли проводить екскурсії на млині Завадка. Пані Зонненберг помічає, що школярам цікаво слухати, вони потребують цих знань. Діти дуже щасливі, що можуть доторкнутись до історії, побачити частинку того, що колись відійде у небуття.
Незвичний дарунок
Дружина пана Пьотра пригадує той день, коли вони придбали млин. Сталось це у день народження первістки Зюзі. Коли Анна була вже в лікарні, чоловік чекав, коли дружина народить, бо поспішав на ділову зустріч. На цій зустрічі відбувалось підписання договору купівлі-продажу млина. Так Зюзя народилась о 7:00 ранку, а щасливий батько поїхав на 9:00 укладати угоду.
Сім’я Зонненбергів пригадує, як вони разом відновлювали цеглини на млині Завадка. Роботи виявилось справді багато. Анна та Пьотр розмальовували їх вручну та навіть робили тіні, аби уникнути штучного вигляду. Паралельно Анна гойдала в колясці маленьку дочку, якій було лише пів року.
Праця Зонненбергів з відновлення млина Завадка не залишилась непоміченою. Так, їх роботу оцінив сільський голова. Він зазначив, що якби не сім’я, то млин би не вцілів до сучасності. Войцех Овсяний певний, що така ініціатива є неоціненною та дозволяє популяризувати Завадку.
Пані Анна є куратором музею, який вигідно розташувався у стінах млина. Жінка знайшла себе у своєрідному спілкуванні з дітьми. Пьотр не полишає рок-н-ролу та втілює власні мрії у життя. Крім того, він є фермером та доглядає за млином. Пан Зонненберг задоволений, що після роботи, яка зазвичай буває вночі, йому доводиться повертатись до своєї затишної домівки в Завадці.
Як відпочивають на Завадці
Як вже було сказано вище, до млина Завадка організовуються різноманітні шкільні поїздки. Програми намагаються робити не лише пізнавальними, але й розважальними. Так, учні із Мієкіні також відвідали старовинний млин. Діти були дуже раді, адже довго чекали цієї події. Окрім історії про те як працював млин, на них чекало чимало розваг. Наприклад, малюків частували варениками, а атракціонів виявилось більше, ніж про це розказували педагоги.
Після закінчення пізнавальної екскурсії на млин школярів чекала сільська олімпіада. Діти змагались у метанні підкови, слаломі у мішках, бігу з парашутом, перетягуванні каната та зіплайні. Організатори заходу проводили змагання так, що конкуренції між класами не було, а в командах дітей змішували. Школярі знайомились між собою та інтегрувались в ігри. Вчителі були вдячні пані Анні за екскурсію та запевняли, що повертатимуться знову по нові враження.