Скельний комплекс неподалік Вроцлава, на кордоні Польщі та Чехії, є унікальною природною пам’яткою, що вражає величними кам’яними формаціями. Тут відчуваєш себе ніби в казці – не дарма ці ландшафти використовували для фільмування “Хронік Нарнії”. Природні скельні утворення формують проходи й стежки, що ведуть у світ фантазії та пригод. Дослідникам довкілля буде цікаво вирушити з нами у віртуальну подорож цим краєм на сайті wroclaw.name.
Особливості скельного комплексу
Комплекс складається з двох основних частин – Адршпашських і Теплицьких скель, з’єднаних туристичною стежкою. Ми вже побіжно згадували це місце з-поміж інших дивовижних природних пам’яток Нижньої Сілезії. Найпопулярнішими є Адршпашські скелі, де можна побачити скельні утворення з назвами, які промовисто свідчать про їхній вигляд (наприклад, Коханці). Деякі маршрути йдуть через вузькі проходи, у яких інколи збираються черги відвідувачів, особливо в розпал туристичного сезону. Щоб насолодитися спокоєм і унікальною атмосферою, найкраще планувати відвідування вранці або поза сезоном.
Кожна формація тут має свою назву, а часом і легенду, що додає місцю особливого шарму. Прогулюючись, відвідувачі можуть спробувати відгадати назви скель за їхньою формою, і це часто стає цікавою забавкою. Скельний комплекс дарує незабутні враження незалежно від пори року. Ця подорож серед кам’яних велетнів надовго залишиться в пам’яті, а численні стежки ваблять повертатися на них знову й знову.
Скальник, хоча й не вирізняється видовищністю вершини, є унікальним завдяки каменям із написами, старовинній лавці, легендам і скельним формаціям уздовж маршруту, а також оглядовому майданчику. Єдиний туристичний маршрут, що веде через Скальник, – це синя стежка. Однак до найближчого перехрестя під Острою Малою можна дістатися з різних напрямків.
Як доїхати в Скальник із Вроцлава та інша інформація для туристів
Дістатися до цього природного комплексу з Вроцлава можна приблизно за дві години. Найзручніший маршрут проходить через міста Свідниця, Валбжих та Мєрошув, звідки можна вибрати два варіанти перетину кордону – Ґолінськ-Старостин або Мєрошув-Здонув. Другий варіант підходить тільки для легкових автомобілів через те, що перехід вузький. В обох випадках дорога з Вроцлава забезпечує зручний доступ до цього дивовижного місця.
На вході до парку є велика стоянка, де можна залишити авто за помірну плату. Вхідні квитки продаються біля залізничної станції Адршпах, а ціна залежить від сезону. Також можна взяти з собою собаку – за умови, що він триматиметься на повідці.
Скельний комплекс доступний протягом усього року, але режим роботи змінюється залежно від сезону. Основний маршрут підходить для прогулянок із дитячими візочками до певного пункту, після чого починаються сходи й круті підйоми. У літній період доступні прогулянки на човнах по мальовничому озеру, а також огляд водоспадів і панорамних точок, звідки відкриваються захопливі краєвиди.
Це місце також є популярною локацією для скелелазіння й відоме своїми суворими правилами, які захищають пісковикові утворення. Наприклад, використання магнезії та металевих пристроїв заборонено, дозволена тільки власна страховка з мотузок і стрічок. Багато альпіністів вважають комплекс одним із найкращих місць для скелелазіння в пісковику.
Маршрути
Найбільш захопливий маршрут до вершини пролягає від перевалу червоною стежкою, який переходить у синю біля перехрестя під Острою Малою. Піша подорож займає понад 1,5 години. Більшість із написів – це прізвища або своєрідні дороговкази німецькою, що ведуть до місця під назвою Вільчисько з кам’яною лавкою та туристичною альтанкою. Частина цих дороговказів позначає володіння родини фон Ройсс.
Найкоротший шлях на Скальник починається від села Чарнува (кольорове маркування синє). Його можна пройти приблизно за 1 годину. Маршрут Чарнув–Скальник – це, по суті, лісова прогулянка. Вона не є надто виснажливою, але до самої Острії Малої не надто захоплює краєвидами. Найкоротший шлях доцільно обрати тим, хто більше зацікавлений у підйомі на вершину, аніж у тому, щоб дізнатися більше про історію цієї природної пам’ятки. Стоянка розташована за координатами 50.801078, 15.910161.
Цікаві місця
Хоч вершина Скальника вкрита лісом, поруч на Острій Малій є оглядовий майданчик. Дорога до нього включає кам’яні сходинки, вирубані ще в 1866 році. Звідси відкривається панорама на Карконоші зі Снєжкою, Ізерські та Качавські гори, а також на Соколi гори і Кшижну Гуру.
Голобоже на Скальнику – ще одна цікава локація, яка доводить, наскільки багатим є довкілля Нижньої Сілезії. Розташована вона на північно-західному схилі Скальника і чимось нагадує кам’яні розсипи на Лисій Горі у Свєнтокшиських горах. Дорога до нього не маркована, але можна підійти від кам’яної лавки за 30 хвилин. Це місце відоме своїми хиткими гранітними каменями – тому тут варто бути обережним.
Кам’яна лавка, розташована на шляху до Скальника з перевалу під Середницею, стоїть на тлі огорожі, теж кам’яної. Це слід давньої туристичної інфраструктури поблизу вершини Вільчисько (789 м над рівнем моря), біля якої можна побачити невелике перехрестя. На лавці є напис:
“Heinrich XXX Prinz Reuss, 25.11.1926”.
Князь Генріх XXX фон Ройсс, власник цих земель, відомий своїм внеском у розвиток туристичних маршрутів у регіоні.
Особливістю його історичної спадщини є також гравіювання “Gott strafe England” (“Боже, покарай Англію”), що з’явилося в 1914 році. Це гасло, популярне під час Першої світової війни, було поширене серед німецьких і австро-угорських солдатів. Напис, викарбуваний у лісі поблизу Вільчиська, нагадує про тодішні політичні настрої на цій (колись німецькій) території.
Варто пригадати також пам’ятний камінь із короною короля Пруссії. Цей пам’ятник нагадує про романтичну історію кохання майбутнього імператора Німеччини Вільгельма I Гогенцоллерна і княжни Елізи Радзивілл. Через походження з різних класових прошарків їхній союз вважали мезальянсом.
Що там казати – навіть королева Луїза, мати Вільгельма, була проти цього шлюбу. Вільгельм, хоч і одружився з принцесою Августою Саксонською, так і не забув про свою першу любов. Пам’ятник символізує нереалізоване кохання, яке було важливим для імператора, але нагадує стару радянську пісню про те, що одружитися з любові не може жоден король.
Серед скельних утворень на шляху до Скальника найбільш відомим є група “Коні Апокаліпсису” (50.805836, 15.892842), розташована вздовж червоного та жовтого маршрутів із перевалу під Бобжаком. Свою назву скелі отримали завдяки силуету, що нагадує коней. Ще одна цікава група скель розташована на стежці, яка веде до оглядового майданчика на Острій Малій.
Екологічна стежка імені Януша Бойсе
Окремо на нашому присвяченому питанням екології та довкілля сайті варто згадати екологічну стежку імені Януша Бойсе, яку відкрили 25 червня 2016 року. Вона починається неподалік від каменя з написом Knippels Damm і веде до села Стружниці. На перехресті під Острою Малою встановлено пам’ятник на честь цього видатного харцмейстера та вчителя, який брав участь у розвитку регіону. Ця стежка популярна серед мандрівників завдяки своїм пізнавальним можливостям і зв’язку з історією.
Якщо сказати точніше, маршрут стежки проходить через ліси Стружниці та Грушкова – від кам’яного містка в Стружниці через Поляну Харцерську до нижньої дороги в Грушкові. Особливість стежки – інноваційний підхід до подачі інформації. Уздовж маршруту розміщено віртуальні навчальні таблички, з якими туристи можуть ознайомитися через спеціальний мобільний додаток навіть без доступу до інтернету. Для користувачів доступні описи флори й фауни, а також природознавчі загадки. Стежка обладнана для зручного пересування людей на візках.
